Місце проведення: кабінет математики

Список членів гуртка:
1. Андрусик К.
2. Дібрівний Є.
3. Вознесенська О.
4. Статінов М.
5. Білоголовий Д.

Мета: Формування інтересу до математики і занять математикою, поглиблення і розширення знань учнів із шкільного курсу математики

Основні цілі:
- створення умов для розкриття наукового потенціалу учнів;
- виявлення, розвиток та підтримка обдарованих учнів, їх творчих здібностей та талантів;
- організаційне та методичне забезпечення науково-дослідницької діяльності учнів;
- пропаганда та практичне застосування результатів наукової роботи учнівської молоді.

Робота в секції основана на принципах:
- рівності та рівноправності педагога та учня;
- діалогу, а не монологу;
- спільної участі педагогів та учнів в проведенні наукової діяльності;
- орієнтації на кожного учня як на індивідуальність і особистість.

Серед основних завдань роботи секції необхідно назвати такі:
- сприяння розвитку здібностей, творчої обдарованості, талантів;
- сприяння розвитку самоповаги, самостійності, критичності мислення, здатності генерувати нові ідеї;
- сприяння професійному самовизначенню та усвідомлення практичного застосування отриманих знань, умінь і навичок;
- організація правильної роботи з інформацією та поглиблене оволодіння обраною спеціалізацією;
- виховання комунікабельності, контактності, вміння працювати як індивідуально, так і колективно;
- вдосконалення власних моральних властивостей та підвищення загального культурного рівня;
- формування соціально-адаптованої особистості, її громадського досвіду, виховання свідомого громадянина України.

В плануванні науково-дослідницької роботи учнів враховується загальну циклічність, притаманну будь-якому процесу пізнання:
* накопичення фактів (спостереження, порівняння, експеримент, вивчення літератури);
* висування гіпотези (аналіз, синтез, узагальнення, аналогія, індукція, абстрагування, дедукція);
* перевірка істинності (експеримент, моделювання, дедуктивні, синтетичні, аналітичні методи);
* побудова теорії (аксіоматичний та узагальнюючий методи, систематизація та класифікація, метод інтегрування);
* вихід в практику (моделювання, прогнозування, розв’язування задач, вирішення завдань).

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ   ПЛАН

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
  1. Дуже важливо, щоб учні займалися науковими дослідженнями не за вказівкою батьків або педагогів, а за власним бажанням, розуміючи склад-ність занять, розраховуючи на свої сили, маючи достатньо вільного часу, ставлячи заняття в МАН на перше місце серед інших уподобань.
  2. Кожен учень повинен бути постійно в полі зору наукового керівника, отримувати необхідну увагу та підтримку з його боку, а на перших етапах – й певний контроль за виконанням завдань та самостійними дослідженнями учнів. Як би учень не був підготовлений і розвинений, заняття науковими дослідженнями потребує від нього якісно нових видів роботи, яким його треба навчити, а при виникненні труднощів – допомогти подолати їх.
  3. В супереч загальній думці про те, що в МАН можуть займатися тільки “перспективні” діти, ми вважаємо, що наукові дослідження окремих тем можуть здійснювати всі бажаючи, навіть ті, що вчаться в школі на “добре” і “задовільно”. Завдання наукового керівники полягає в тому, щоб, насамперед, підтримати бажання дитини займатися наукою та сприяти розкриттю захованих здібностей та обдарувань, надати необхідну допомогу, адже, за нашим переконанням, безталанних дітей не має.
  4.Необхідно працювати з дітьми на принципах рівності (рівноправності), діалогу (не монологу), спільної участі дорослого та дитини в організації творчої діяльності , бачити в кожному індивідуальність, сприяти кожному учневі у її розвитку, допомогти учням сформувати власну особистість та активну життєву позицію, допомогти у пошуку власного стилю життя та затвердженню неповторної власної індивідуальності.
  5. Починаючи роботу з колективом учнівської молоді в МАН необхідно враховувати, що для плідної і результативної роботи необхідно планувати мінімум колективних, та максимум індивідуальних форм роботи. При цьому важко одразу запланувати і строго дотримуватися й плану індивідуальної роботи з кожним із учнів, адже в ході наукового дослідження виникають певні моменти, що потребують додаткової уваги і часу.
  6. В ході роботи важливо надавати пріоритет формам самостійної роботи учнів, стимулювати самоосвіту як в навчальній, так і в пізнавальній діяльності. Адже самостійність дає вихованцям змогу проявити власний інтерес до конкретного виду наукової діяльності, бажання до подальшого самостійного вивчення проблеми, прагнення досягти кінцевого результату її вирішення. Самостійність учня сприяє розвитку таких необхідних якостей починаючого науковця, як самовизначення, самоспостереження, самоконтроль, самосвідомість, самовиховання.
  7. Послідовність роботи по вивченню наукової теми, написанню роботи та підготовки виступу на конкурс-захист повинні мати постійний і регулярний характер, а не сезонний, спонтанний або тимчасовий. Тільки постійне та цілеспрямоване вивчення обраної наукової теми може дати добрі результати, тільки постійні заняття і вдосконалення навичок та вмінь в кінці будуть мати бажані підсумки.
  8. При обранні теми наукового дослідження учнями важливо враховувати не тільки загальні вимоги (актуальність, забезпеченість літературою та джерелами, посильність для учня та ін.), а й відповідний рівень знань або інформованості по темі керівника. Краще запропонувати учням такі теми, по яких керівник може надати висококваліфіковану допомогу, особливо на початковому етапі дослідження.
  9. При складанні плану наукового дослідження необхідно враховувати, що перший його варіант може дуже відрізнятися від кінцевого, тому краще включати до нього не тільки основні теми та підтеми, а й другорядні, несуттєві , допоміжні. Охоплення якомога більше аспектів теми, що вивчається, допоможе учневі під час написання тексту роботи, а також дасть можливість добре орієнтуватися в ній.
  10. Необхідно врахувати, що планування науково-дослідницької роботи має два аспекти: планування процесу дослідження (визначення загальної проблематики, етапів та послідовності дослідження, шляхів виконання теоретичних та практичних завдань, методики вивчення літератури, очікуваних результатів, допоміжних засобів та ін.) та планування композиції науково-дослідницької роботи (виклад результатів дослідження у вигляду тексту з урахування основних його розділів та вимог до них – вступу, основної частини, висновків, літератури, додатків).
  11. На початковому етапі наукової роботи дуже важливо налагодження цілеспрямованої індивідуальної роботи керівника з учнем, створення атом-сфери наукового пошуку, наукової творчості, дотримання планів роботи, як в якісному, так і часовому розумінні. При необхідності, проведення психологічної роботи щодо підтримки дитини в подолання невпевненості, вагання, вихованню стійкості в подолання труднощів та перешкод.
  12. Обов’язково враховувати три рівні умінь на навичок науково-дослідницької діяльності учнів : алгоритмічний, частково алгоритмічний та самостійний. Для цього можна провести відповідне анкетування та тестування. Знання розумових та психофізичних можливостей учнів надасть змогу краще спланувати навчально-виховну колективну та індивідуальну роботи, розрахувати час та напрямки своєї діяльності як наукового керівника. Для покращення емоційного стану учнів та налаштування їх на досягнення успіху можна провести низьку психологічних тренінгів.
  13. В роботі над друкованою науковою та науково-популярною літературою необхідно навчити учня не тільки правильно її опрацьовувати і записувати вихідні данні. Для отримання навичок роботи з друкованими джерелами можна запропонувати учням такий алгоритм дій: уважне читання, обміркування змісту, поділ на частини і запис у вигляді плану, побудова власних висновків. Потрібно обрати та відпрацювати форму оформлення виписок: у формі довільного витягу з тексту, записів на окремих аркушах, складання плану чи конспекту прочитаного, записи з власними коментарями, копіювання тексту та ін. А також – форму зберігання отриманої інформації, наприклад у формі картотеки чи бази даних.
  14. При вивченні джерельної бази дослідження, на наш погляд, дуже важливим є завдання не тільки навчити учня правильно користуватися матеріалами доступних архівів, музейних збірок, фондами та картотеками інших установ, а й привити йому вміння й навички створення власної джерельної бази. Наприклад, шляхом проведення власних польових досліджень, опитування інформаторів, пошуку та збору нових джерел по темі.
  15. Дуже важливим є набуття досвіду створення науково-довідкового апарату дослідження ( бібліографії, додатків, приміток), який учень повинен складати на протязі всього часу роботи над своєю темою. Він може стати структурним підрозділом як самої роботи, так і додатків. В будь якому випадку, його наявність у роботі свідчить про глибину та серйозність наукового дослідження.
  16. Перед початком написання тексту роботи обов’язковим є уточнення плану (змісту) дослідження. При цьому враховується як загальна мета, так і послідовність її розкриття в окремих розділах та підрозділах з чітко визначеним обсягом. Цікавим є досвід, коли учні спочатку намагаються усно представити хід свого дослідження, починаючи з мети і закінчуючи висновками. Письмовий варіант завжди відрізняється і не завжди буває кращим. Адже говорити наших дітей навчили в школі краще, ніж висловлювати свої думки письмово. Цей факт обов’язково треба враховувати при написання тексту наукового дослідження.
  17. При знайомстві учнів із загальною структурою наукової роботи, необхідно довести до їх відома значимість кожного структурного підрозділу (від вступу до приміток), чітку послідовність їх написання, сучасні вимоги до їх оформлення. Під час нашої роботи ми зустрілися з тим, що учні спочатку пишуть основну частину, а вже потім під неї намагаються написати вступ. Вважаємо, цей підхід хибним. Адже визначення мети, завдань, актуальності, новизни, структури роботи у вступі буде запорукою послідовності й логічності викладення матеріалу в основній частині роботи.
  18. Дуже важливим навчати учнів правильно робити висновки проведеного наукового дослідження, які повинні строго відповідати тим конкретним завданням, що були поставлені у вступі роботи. Висновки повинні бути конкретними, лаконічними, стислими. Вони повинні складатися не тільки з підсумків проведеної роботи, а й з плануванням на майбутнє. Така послідовність засвідчить серйозність, наступність та безперервність науково-дослідної роботи учня.
  19. Під час практичної роботи з учнями по оформленню їх досліджень ми бачили, що окрім вступу, найбільше труднощів викликають у них додатки. Тому пропонуємо відразу ж звернути увагу школярів на цей підрозділ роботи. Можливо, ще на стадії складання плану роботи разом з’ясувати, які матеріали потрібно буде подати в додатках, підказати учневі як саме їх збирати, систематизувати, оформлювати. Сприяти розвитку додаткових навичок – фотографування, креслення, малювання та ін.
  20. В роботі над додатками необхідно мати на увазі, що вони мають скоріше не додатковий характер, а допоміжний у розкритті теми дослідження. Не маючи обмеження в обсязі, вони за своєю інформативністю можуть виконувати найрізноманітніші функції : від коментарів чи довідника до самостійного розділу, який не вміщується в роботу. В той же час кількість і якість додатків повинні бути науково обґрунтованими і доцільними. Вони не повинні перетягувати на себе увагу, а бути необхідною складовою частиною роботи.
  21. Якщо є можливість, не зайвим буде подати учням основи комп’ютерної грамоти, навчити їх набирати текст власного дослідження, створювати таблиці, схеми, графіки, діаграми та ін. В процесі набору тексту наукового дослідження автором деякі формулювання можуть бути змінені, окремі посилання уточнені, висновки стануть більш чіткими і логічними. Після набору тексту його необхідно уважно вичитати і перевірити, для цього краще залучити професійного коректора, в крайньому разі - шкільного учителя з мови, на якій написано наукову роботу.
  22. В ході підготовки до виступу на захисті роботи, спочатку необхідно написати текст виступу, в якому повинні бути викладені основні моменти, а саме : мета, завдання, актуальність, новизна, структура, особистий внесок автора, основні результати дослідження, їх практичне застосування, шляхи подальшої роботи над темою та ін. Мабуть, не достатньо, якщо учень кілька разів прочитає свій виступ, розраховуючи на свої знання. Над виступом необхідно добре попрацювати, кожне його речення повинно бути чітким і зрозумілим, сама річ виступаючого спокійною, виваженою, грамотною. Важливо також, щоб учень міг відстояти свою точку зору та вміти відповісти на запитання.
  23. В ході підготовки учнів до публічного захисту варто провести кілька теоретичних і практичних занять з риторики та спілкування, які допоможуть учням оволодіти елементами практичної риторики, шляхами завоювання аудиторії, подолання емоційних та чуттєвих перешкод, засобами забезпечення успіху: знання предмету виступу у найменших подробицях, знання рідної мови та вміння користуватися її багатством, бути відвертим, чесним та вести спілкування на основі довіри, бути коректним та толерантним.
  24. Серйозного підходу вимагає і підготовка ілюстративного матеріалу до виступу, адже використання наочності є однією із складових захисту, воно додає автору додаткові бали до загального заліку. Важлива не тільки наявність ілюстративних матеріалів, а й вдале їх використання під час захисту наукового дослідження. Пріоритет сьогодні надається сучасним технологіями показу ілюстрацій, наприклад, презентаціям з використанням комп’ютера та мультимедійного проектору.
  25. На етапі підготовки до участі учнів в конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН методична й практична допомога керівника повинна бути спрямована як на створення змістовного тексту роботи, так і на підготовку якісного виступу. Перед захистом учень повинен бути спокійним, впевненим в своїх силах і знаннях, в доброму настрої. Це необхідні складові успішного захисту наукового дослідження.
  26. Якщо науковий керівник відповідає також за підготовку учня до контрольної роботи з базової дисципліни, то він повинен серйозно поставитися до цієї роботи. Підготовку потрібно починати з самого початку навчального року та вести її за програмою підготовки до профільної олімпіади.
  27. Після закінчення певного етапу конкурсу-захисту робіт МАН, обов’язковим, на нашу думку, є обговорення його результатів. Воно може проходити як в колективній формі, так і в індивідуальному порядку. При цьому важливо не тільки визначити успішні моменти та недоліки, а й намітити шляхи подальшої роботи : підготовки до наступного етапу конкурсу-захисту або продовження вивчення наукової теми в звичайному режимі, згідно програми та індивідуальних планів.
  28. З метою з’ясування негативних та позитивних моментів в роботі з учнівською молоддю по проведенню та підготовці наукових дослідження та участі їх в конкурсі-захисті варто проводити відповідні анкетування та тестування. Узагальнення їх результатів протягом року допоможе скоректувати свої дії з інтересами учнів, створити найоптимальніші умови для роботи учнівського наукового об’єднання.
  29. З власного досвіду ми хотіли би порадити науковим керівникам безпосередню присутність на захисті робіт своїх учнів за будь-яких обставин. По-перше, це надасть вашим учням впевненості. По-друге, дасть вам змогу побачити слабкі місця ваших вихованців, порівняти їх з іншими учасниками конкурсу, спланувати подальшу роботу по усуненню недоліків. По-третє, в разі незгоди з висновками журі ви завжди можете підготувати учня для подачі обґрунтованої апеляції.
  30. З метою урізноманітнення форм науково-дослідницької роботи варто до теоретичних занять додавати цілеспрямовану науково-практичну роботу: наукові екскурсії, наукові практики, пошукові та дослідницькі експедиції, виїзні наукові школи, науково-практичні конференції, читання, семінари та ін. Окрім практичної доцільності вони мають не аби яке виховне значення.
  31. Не забувайте використовувати в своїй роботі з учнівською молоддю різноманітні засоби підтримки, стимулювання та заохочення: публічний резонанс в закладі (оголошення-привітання, шкільна преса), творчі премії (дипломи, подарунки, грошові відзнаки, безкоштовні путівки), відомості в засобах масової інформації, матеріали в краєзнавчих музеях закладів, публікація досліджень та ін.
  32. Велику допомогу в роботі з обдарованою учнівською молоддю може дати співробітництво з іншими закладами освіти (вищими, спеціальними, спеціалізованими), науки (науково-дослідницькі інститути, конструкторські бюро), з науковими підрозділами промислових підприємств та установ, з закладами управління та бізнесу, з культурно-просвітницькими установами (музеями, архівами, планетаріями, зоопарками та ін.) в залежності від теми наукового дослідження, причому, як свідчить наш власний досвід, зацікавленість в такій співпраці буде взаємною.
  33. Надійність та доброзичливість у відносинах, постійна підтримка й допомога, взаєморозуміння та творче натхнення з вашого боку необхідні вихованцям та учням на всіх етапах роботи над науковою темою та під участі у конкурсі-захисті МАН. Важливо, щоб цей перший досвід самостійної наукової роботи юного дослідника був позитивним, не дивлячись на загальні результати. Після невдалого виступу необхідно донести до учня в тактовній формі основні недоліки, порадити оптимальні шляхи їх усунення, допомогти подолати виникаючи труднощі, закріпити впевненість в своїх силах, здібностях і можливостях.